Суспільство
Замах на Стерненка: з’явилися нові подробиці Анонси

Жінці з Одеської області, яка 1 травня намагалася вбити відомого волонтера та громадського активіста Сергія Стерненка загрожує 15 років тюрми.
Як проінформували в СБУ, нападниці оголосили підозру одразу за двома статтями: державна зрада в умовах воєнного стану та замах на вбивство на замовлення з корисливих мотивів.
Нападницею виявилася 45-річна уродженка Одеської області, яка останнім часом проживала в столиці.
За даними слідства, її завербували російські спецслужби наприкінці минулого року, коли вона шукала “легкий заробіток” в інтернеті. Спершу вона виконувала завдання зі стеження за автівками і передавала координати. Згодом отримала інструкції виготовити саморобний вибуховий пристрій та переїхала в житловий комплекс, де мешкав Стерненко, щоб стежити вже за ним.
Напередодні нападу вона отримала вказівку з “схрону” — взяла пістолет із набоями. Вранці 1 травня, за командою куратора, вона здійснила збройний напад. Зловмисницю затримали одразу — вона кілька разів стріляла в активіста біля його будинку в Києві, одна з куль влучила йому в ногу.
В СБУ запевняють, що вже знали про підготовку злочину. Під час обшуків у неї виявили докази співпраці з російськими спецслужбами і матеріали для вибухівки.
Як повідомило Суспільне, 2 травня підозрюваній у нападі на Стерненка обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 червня. Його обрали в межах підозри про замах на вбивство, їй також висунули підозру в держзраді.
Також суд зобовʼязав забезпечити надання медичної допомоги для проведення гемодіалізу.
Активіст Сергій Стерненко повідомив, що 1 травня на нього було скоєно збройний напад, унаслідок чого він отримав поранення. За його словами, загрози життю немає, а нападницю затримали на місці працівники Служби безпеки України.
Пізніше Стерненко повідомив, що переніс операцію. Медики витягли кулю, яка не зачепила життєво важливих органів, тому його стан стабільний.
Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України

У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
На Півдні України російську мову витіснили зі шкіл Анонси

Українська мова практично повністю витіснила російську з освітнього процесу — 99% закладів загальної середньої освіти в Україні нині забезпечують навчання державною мовою.
Про це заявив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
За словами мовного омбудсмена, особливо помітні зміни — у південних та східних регіонах, які раніше вважались осередками русифікації.
Кремінь зазначив, що навіть у поодиноких випадках, де ще залишилось формальне викладання російською, йдеться про залишковий контингент — учнів, які вступили до шкіл кілька років тому. За його словами, ця ситуація буде остаточно змінена вже з наступного навчального року.
За даними Уповноваженого, у 2021–2022 навчальному році приблизно 100 тисяч учнів навчались російською мовою або вивчали її як іноземну. Сьогодні ця цифра скоротилась у тисячі разів — до 345 осіб.
Кремінь підкреслив, що така трансформація є наслідком глибоких змін у мовній ідентичності українців після початку повномасштабного вторгнення: “Питання державної мови стало одним із ключових пріоритетів громадян України, які екзистенційно відкинули мову країни-окупанта”.
Він також наголосив на важливості створення повноцінного українськомовного середовища не лише під час навчального процесу, а й у перервах, бібліотеках, спортивних залах і на шкільних подвір’ях. За його словами, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, що передбачає повну заборону використання російської мови в школах, включно з позаурочним часом.
Крім того, Кремінь закликав дорослих — учителів і батьків — підтримувати українську мову і в побуті: “Діти копіюють мовну поведінку дорослих. Саме тому важливо показувати приклад — не толерувати російську, а плекати українське”.
Раінше в етері “Інтент.Інсайта” керівник проєкту Meridian Czernowitz, підприємець та видавець Святослав Померанцев висловив думку, що рівно через два покоління Україна не буде розмовляти російською мовою.
Суспільство
На Одещині проживає 10 видів червонокнижних кажанів (фото) – Новини Одеси

Маленькі кажани відіграють величезну роль у збереженні природної рівноваги.
На Куяльницькому лимані трапляється 10 видів кажанів. Усі вони охороняються законом про Червону книгу України.
Також за результатами дослідження природоохоронної організації Rewilding Ukraine цього року у Тарутинському степу в Одеській області були виявлені багато видів рукокрилих, як-от кожан поздний, нетопир лісовий, вухань звичайний, вечірниця руда, лилик двоколірний, нічниця Брандта та інші види.
Маленькі кажани відіграють величезну роль у збереженні природної рівноваги.
Вони ведуть нічний спосіб життя і можуть бути справжніми санітарами ночі, адже поїдають до 2000 комах за ніч, що допомагає зменшити кількість шкідників без отруйних хімікатів. Кажани допомагають запилювати рослини й поширюють насіння, яке сприяє росту диких квітів, чагарників і дерев.
Їх присутність — це ознака здорових, сталих екосистем, які підтримують біорізноманіття та збагачують природні ландшафти Європи.
Команда експертів Rewilding Ukraine використовує прилади акустичного моніторингу для виявлення кажанів. Це сучасний метод дослідження, у якому тварин на певній території виявляють та визначають за допомогою звуків, які вони видають. Потім штучний інтелект звіряє отримані звукові записи із бібліотекою, яка налічує дані про тисячі видів. Дуже цікаво розшифровувати записи приладів та дізнаватися про присутність у степу найменших тварин, яких доволі складно виявити та ідентифікувати іншими методами.
Саме так на території Тарутинського степу знайшли найменших кажанів у Європі. Вони настільки крихітні, що влізуть у сірникову коробку. Виявили, зокрема, два таких види: Common pipistrelle та Soprano pipistrelle.
Всього в Україні мешкають близько 25 видів кажанів, і всі вони занесені до Червоної книги. Майже всі вони можуть зустрітися і на Одещині.
Національний природний парк «Куяльницький» є домівкою для багатьох видів кажанів. Вчені пильно слідкують за їхньою активністю, зберігають місця їхнього проживання і займаються екопросвітницькою діяльністю, щоб змінити ставлення до цих нічних охоронців природи.
Вони навіть у найтемнішу ніч охороняють природу.
Фото – І. Гержик/ НПП “Куяльницький”
Фото: Rewilding Ukraine
-
Суспільство4 дні ago
Мережа «Епіцентр» зазнала хакерської атаки
-
Події3 дні ago
У Києві відбудеться національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє»
-
Усі новини1 тиждень ago
Названо найкрасивішу людину світу за версією People (фото)
-
Відбудова6 днів ago
Точицький і міністр культури Італії обговорили підготовку до конференції з відновлення України
-
Події5 днів ago
У Києві відбудеться форум «Стратегія розвитку культури в Україні 2025-2030: ключові кроки реалізації»
-
Події1 тиждень ago
Netflix випустив трейлер другого сезону серіалу «Венздей»
-
Події1 тиждень ago
Фільм «Ти – Космос» здобув дві нагороди на фестивалі експериментального кіно у Ліоні
-
Політика1 тиждень ago
Зеленський у Римі зустрівся з Макроном