Connect with us

Інтерв'ю

Розвиток інфраструктури, підтримка ВПО та міжнародне співробітництво: плани та гроші Таїровської громади

Published

on

Цього року бюджети формувались спираючись на обороноздатність та нагальні потреби, а проєкти розвитку чекають кращих часів. Здебільшого, у всіх громад одні й ті самі питання: як зберегти функціонування критичної інфраструктури, підтримати жителів і мінімальний порядок. Таїровська селищна рада має досить багато ВПО — 30% від загальної кількості мешканців громади, тому їм потрібно на 30% більше зусиль докласти. Про бюджет та проблеми громади “Дайджест Одеси” спитав у секретаря ради Олександра Орлова.

– У кінці грудня прийняли бюджет на 2023 рік: який він порівняно з минулим роком і на які програми зосереджений? 

На 2022 рік загальний фонд бюджету становив 229 мільйонів гривень, а спеціальний фонд, тобто бюджет розвитку — 157. Цього року плануємо загальний фонд на 219 мільйонів, і бюджет розвитку на 201. Показники бюджету відрізняються в кращу сторону, тому що ми не можемо витрачати гроші на певні речі, кошти зупиняються на рахунках. Але наразі є падіння податків, ПДФО (податку на доходи фізичних осіб) через скорочення та ліквідацію підприємців. Загалом ми виконали бюджет на 95% і це високий показник. 

Зменшення підприємців — значна проблема для місцевих бюджетів і ми, як і всі, намагаємось з цим боротись.

– На які проєкти закладені ці кошти, враховуючи обмеження за постановою №590, яка лімітує використання бюджету в умовах воєнного стану? 

Ми планували бюджет в умовах цієї постанови.  Наступного року для нас пріоритетно розвивати критичну інфраструктуру. Майже 80 млн гривень покладено на віднову каналізаційного колектора, реконструкцію помпових станцій, будівництво нових мереж. Одне з перших питань – забезпечити якісне водопостачання та водовідведення, для цього потрібно зробити систему автономною. Ми одна з 4 громад області, яка перемогла грант за державною програмою від Європейського союзу. Отримаємо до 40 мільйонів гривень, щоб побудувати правильну систему водовідведення. Також помпові станції потребують більш енергоощадних технологій, щонайменше, генераторів. 

У громаді зареєстровано 6727 ВПО, понад тисяча з них — діти. Передбачаємо, що частини залишиться тут жити, тому потрібно розвивати і соціальну інфраструктуру: будувати садочок на 90 місць, їдальню, яка забезпечить два дитячих заклади, і, на жаль, велике укриття на 450 місць. 

Не забуваємо і про ЗСУ. Минулого року ми витратили близько 10 мільйонів гривень. Забезпечуємо конкретну військову частину, відповідаючи на їхні запити і продовжимо.

Загалом, це основні зусилля, які ми зосередили у плануванні бюджету на 2023 рік. 

– Які проблеми виникали минулого року щодо організації волонтерів, допомоги ВПО, розгортанню Пунктів незламності?

Найскладніше, це сприйняття ситуації громадянами. Вони знаходяться у воєнному стані, а не в мирних умовах, тому є значна потреба у психологічній підтримці. Наразі низка організацій-волонтерів забезпечують ВПО та мешканців і цим. 

Далі йдуть бюджетні питання, тому що в таких умовах громада залишається зі своїми проблемами віч-на-віч. Основні зусилля ми зосередили на співпрацюванні з міжнародними організаціями, беремо участь у грантових проєктах. Тим паче, маємо один успішний приклад. 

Сьогодні співпрацюємо з двома територіальними громадами Польщі та Німеччини, сформували запит на постачання мініелектростанцій до громади. 

Щодо Пунктів незламності, то не просто було знайти людей, які б там працювали. Наразі працює 12 пунктів, а за потреби готові розгорнути ще 20-22 додаткові пункти. 

– Які наразі є умови для навчання в громаді? 

Є проблеми стосовно організації освітнього процесу. Поки діти навчаються за дистанційною формою та у змішаному форматі. Облаштовуємо найпростіші укриття на 50 учнів, діти з першого по четвертий клас навчаються групами, не більше 50 людей одночасно. Також вчителі консультують і випускників. Розуміємо, що це не вихід з положення, але наразі це єдиний можливий варіант.

– Як організована гуманітарна допомога та підтримка ВПО, враховуючи їхню кількість у громаді? 

Гуманітарний центр створений на базі нашої селищної ради. Залучено багато волонтерських організацій, тому є виплати та видача наборів раз на два тижні.  Також беремо участь у проєкті Ради Європи і минулого року купили житло для сім’ї з Миколаєва. Такі ініціативи заплановані у програмі підтримки на 2023 рік. Крім волонтерів долучаються у місцеві жителі, наприклад, фермер привозив молочні товари та просто роздавав їх. 

На початку ми вирішили скоординуватись з волонтерами, аби кожен міг отримати поміч. Створили базу, аби розподіл був справедливий. Я впевнений, що ми на правильному шляху.

Нагадаємо про воєнну економічну ситуацію Одеської області. Інтерв’ю заступника Начальника Одеської ОВА Дмитра Радулова

Війна

Майбутнє Без обмежень: протезування військовослужбовців в Одесі

Published

on

В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.

Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти

Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування. 

“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.

Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі – страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.

Ось так виглядає протез стегна із 4 мобільністю та колінним вузлом, який здебільшого отримують військові

Хто та як може отримати протез коштом держави 

Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:

  • особи з інвалідністю;
  • діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
  • військовослужбовці; 
  • мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України; 
  • ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:

  • Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
  • Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
  • Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
  • Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
  • На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації. 
  • Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
  • Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт; 
  • Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.

Етапи протезування 

Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез. 

Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса. 

Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.

Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм. 

Протези: мобільність, вартість, експлуатація

Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці. 

На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.

Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість. 

“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби.  Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці  залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.

Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів. 

Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості. 

Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.

Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!

Фото: “Без обмежень”

Continue Reading

Війна

Історії підприємців з Одеської області, які користувались кредитуванням під час війни

Published

on

Станом на 30 січня 2023 року через війну 80% компаній зіткнулися з падінням бізнесу. Проблем та випробувань багато: переривання робочих процесів, складнощі планування, накопичена втома співробітників, зростання витрат, варто лише згадати про блекаути; і все впирається у грошову потребу. Великі або вже розвинуті підприємства переважно орієнтуються на кредитний ресурс, хоч і на противагу грантовій підтримці, його треба повертати. «Дайджест Одеси» поспілкувався з трьома керівниками підприємств в Одеській області, аби вони поділились своїм досвідом участі у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» в умовах війни.  

Кредитування бізнесу

Взагалі урядова програма «Доступні кредити 5-7-9%» стартувала 1 лютого 2020 року. У її межах діють три відсоткові ставки (залежно від дати заснування бізнесу та його розміру (річного обороту): 5% річних — якщо виторг до 25 млн гривень і створюються мінімум 2 робочих місця протягом першого кварталу; 7% річних — для бізнесу з виторгом до 25 млн гривень; 9% річних – для бізнесу з виторгом до 50 млн гривень.

Програма стала чарівною паличкою, бо загалом кредитування бізнесу у війну — ризик для обох сторін. У березні 2022 року Кабінет міністрів прийняв рішення про запуск безвідсоткового кредитування бізнесу на час війни. Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, уряд знімає всі обмеження по програмі «5-7-9».

«Будь-який український бізнес, якому потрібна підтримка, зможе отримати кредит за пільговими умовами. Максимально сума кредиту збільшується до 60 млн грн. На час воєнного стану та ще місяць після його завершення ставка по кредитах буде нуль відсотків. Відсотки за тих, хто хоче вести бізнес, сьогодні буде сплачувати держава. Після воєнного стану відсоткова ставка по цій програмі буде не більше 5 відсотків», — сказав Шмигаль, додавши, що також прибираються обмеження, які стосувалися бізнес-плану чи робочих місць.

Через рік з метою скорочення державних видатків уряд скасував компенсаційні ставки за кредитами на рівні 0% річних, повернувшись до початкових умов цієї програми.

Однак, програма «Доступні кредити 5-7-9%» тепер передбачає:

– по кредитах на інвестиційні цілі встановлення компенсаційної ставки для середніх та великих підприємств 9% річних з можливістю зменшення за умови створення нових робочих місць до 7%;

– по кредитах на інвестиційні цілі встановлення компенсаційної ставки для мікро та малих підприємств на рівні 7% з можливістю зменшення для інвестиційних кредитів до 5%;

– встановлення компенсаційної ставки 9% для кредитів на поповнення обігового капіталу для всіх підприємств.

З початку 2023 року станом на 8 травня банки видали бізнесу 8 тисяч кредитів на 28,3 млрд грн. Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють у сферах сільського господарства, торгівлі та виробництва, промислової перероблювання. Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Одеська, Дніпропетровська, Харківська, Київська, Вінницька області та м. Київ.

Ми спілкувались із підприємцями, які отримали кредити за програмою у ПриватБанку, працюють в Одесі та області.

Ветеринарна клініка «Дар», Євген

Клініка працює з 2010 року, за цей час з підвалу на 75 кв. м. збільшились до двоповерхового приміщення, зі стаціонаром для домашніх тварин. Після вторгнення, розповідає Євген, було багато людей, яким потрібна була вакцинація та документи для виїзду з домашніми улюбленцями. А на фоні стресу тварини стали хворіти частіше, тому попит є. Вдалось не скорочувати персонал і навіть набрати новий, проте неможливо уникнути економічних проблем, викликаних війною.

«Із вторгненням сильно впали заробітки та зарплати. Деякі постачальники мали перебої, до того ж частина товарів була з Росії. До нас досі ходять бабусі і шукають московський препарат. А ти знову і знову їм пояснюєш, що це мало того не зовсім доказово, до того ж і московське. А блекаут зараз мені здається якимось сном, бо цей період у щоденному стресі ніби не міг бути реальністю. Я все планував купівлю генератора і тут сталось перше відключення, а у нас тварини підключені до кисневих концентраторів. В останні хвилини роботи Старокінного ринку за скажені гроші придбав нам генератор на 5 кв. І звісно дуже багато грошей йде на заправку, а ще щодня думаєш хоч би він не зламався. У підвалі немає вікон, а там стаціонар, хірургія, рентген та ординаторська. Тому ходили всі з ліхтариками на лобі», — розповів Євген. 

За його словами після вторгнення Українська асоціація ветеринарів об’єдналась, з’являлись гранти та інші способи сприянню роботи. Вакцинація, стерилізація, чипування тварин проводилось безкоплатно для громадян, а для компанії частково компенсувались. Наразі допомога зосереджена на безпосередньо постраждалих від воєнних дій або тих, хто релокував свій бізнес з окупованих територій. Проте це була значна допомога, бо населенню важкувато платити, але хто у такому випадку допоможе тваринці?   

За кредит підприємець планує оновити філіал на ветеринарну амбулаторію, де проводитиметься огляд, УЗД, операції та перебування у стаціонарі. Рентген не зможуть поставити через обмеження безпосередньо у приміщенні. 

«Я тільки-но отримав кредит, це 1 880 000 грн під 9%, на жаль, не встиг податись за 0%. Заявка не складна і не схожа на грантові, а під боком є співробітник банку. Вказуєш всі свої активи, розказуєш про бізнес, відповідаючи на чіткі питання. Тобто все просто, єдине з чим можуть виникнути проблеми — відсутність заставної нерухомості, яка має бути вищою за суму кредиту. Ще не почав витрачати, але ці гроші підуть в українські компанії, в яких я купуватиму обладнання. Набиратиметься і персонал: лікарі, адміністратори, прибиральниці. Планується від 6 до 10 робочих місць, тому подаватимусь і на державний грант «Єробота». Чому б не взяти гроші на розширення бізнесу, які потім виплатиш у вигляді податку? А, якщо порівнювати кредит із грантом, то це трохи не ті гроші. Зараз мені пропонують гарний УЗД-апарат, який коштує 1 170 000 грн. Тому на грант у 300 тисяч, мало що можна придбати у межах нашої діяльності», — додає підприємець. 

Агрофірма «Евріка», Олександр

Компанія на ринку давно і зареєстрована в 1997 році.  Основний вид діяльності — виробництво продуктів, зокрема вирощування свіжих овочів, виготовлення плодоовочевих консервів торгової марки «З бабусиної грядки». Починали з вирощування помідорів, взявши в оренду поле площею 42 гектари. Консервація проводиться за класичною технологією без використання синтетичних консервантів, барвників, ароматизаторів, ГМО. Підприємство має понад дві тисячі гектарів поливних земель та консервний завод з перероблення власної сільгосппродукції. І працюють лише із власною сировиною.

Як розповідає один із засновників Олександр: «Наші колеги в інших областях постраждали більше та серйозніше. Ми зіштовхнулись з певними дефіцитами, наприклад, минулого року не було склобанок. А також проблеми із продажем зернових, інфляційні процеси, вартість на газ та паливо, мобілізація працівників. Наша продукція безпечна, бо ми не використовуємо ніяких хімічних домішок. Поруч із заводом маємо фірмовий магазин де є і експериментальна продукція. Крім того, люди можуть повертати скляну тару від наших товарів і це досить вигідно. Ми радимо так робити. Вирощування овочів — наша основна діяльність, проте для сівозміни вирощуємо зерно і ріпак».

Агрофірма чинне та досить велике підприємство, кредитами користуються часто. Процедуру пройшли швидко, легко, безболісно. За кілька мільйонів, які отримали від банку, придбали новий трактор, що і планували ще до вторгнення. 

«Ми маємо великі потреби, тому завжди перебуваємо у пошуку схожих програм, регулярно спілкуємось із банками і це велика поміч. Свого часу користувались грантами, брали участь у конкурсах від Одеської обласної адміністрації, перемагали. Наприклад, одного разу нам покрили 50% кредитної ставки. Тоді зробили модернізацію виробничої котельні. Наразі, спілкуючись з колегами, бачу, що всі активно працюють і напрямках державних чи міжнародних програм. Ми велике підприємство, тому не завжди і потрапляємо під категорії грантів, та і умовні 100 тисяч гривень не покриють потреби. Але бачу, що колеги користуються. І чому б не робити цього, якщо допомога піде усім на користь? А якщо якийсь раз не вийде, то буде інший», — відзначає засновник. 

Antimoskowskaiy Braids, Ольга

Ольга підприємиця вже близько трьох років, має інтернет-магазин афрокучерів, канекалон та інших матеріалів і перукарню. Минулого року магазин став одним із найбільших в Україні щодо наявності матеріалів саме для брейдингу, афроплетіння та такого плану зачісок. Тоді стався великий дефіцит матеріалів, тому що частина закуповуватися у нашого сусіда. Почались пошуки аналогів та постачальників, купівля в Китаї, США, з’явились і українські виробники.У приміщенні поєднана студійна частина та склад. Найманих працівників немає, проте чотири майстрині орендують місце і також сплачують податки. 

Підприємиця отримала 940 тисяч гривень під 9% строком на три роки. Частину грошей вже витратили на сигналізацію та охорону, крісло, додаткові стелажі на склад, незабаром полагодять стелю. 

«Головна умова цих коштів, що я маю витрачати виключно на рахунок ФОП і на потреби бізнесу. Зазначу приємний момент, що жодного разу при замовленні товарів чи послуг не стикнулась із труднощами щодо оплати на розрахунок. Тобто більшість працює офіційно і справді зі сторони податкової для цього створені всі умови. Якщо є бажання просити чи вимагати від держави, то потрібно працювати і сплачувати податки. У всіх є права і до того ж обов’язки. Якби я не працювала понад 3 роки офіційно і коштообіги не проходили через офіційні рахунки, то я б не отримала цей кредит. Цими грошима я не можу розрахуватись з постачальниками з Китаю чи Америки, бо програма орієнтована на допомогу українського ринку, щоб наші підприємства могли працювати та розвиватись. І це правильно, тому кредитні гроші витрачаю на внутрішні закупівлі та поточні витрати, а зароблені кошти — на зовнішні», — відзначила Ольга.

Спікер додала, що наразі не спостерігає падіння попиту чи виробництва. Із замовлень та роботи майстринь відзначає, що активність більша відповідно до цього ж весняного періоду карантинного 2020 року. За її спостереженнями, падіння натхнення було хіба що перший місяць після вторгнення. Люди намагаються робити те, що і раніше, щоб не втрачати можливість робити звичні речі. Це допомагає рухатись, жити та відчувати себе сильними. Тому треба працювати.

Як розповідає директорка: «У процедурі отримання кредиту багато залежить від співробітника банку. Може мені пощастило, але банкір працював, ніби для себе. Це постійна підтримка і я не відмітила ніяких труднощів, до того ж все цифрове і саме від мене ходіння по різних інстанціях із збиранням папірців — не було».

Стабільність бізнесу у неконтрольованій ситуації

Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий. 

Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. 

На порталі «Дія.Бізнес» є інформаційний розділ про державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців в умовах війни, що допоможуть зберегти бізнес, робочі місця та підтримати економіку України. 

Ми маємо продовжувати працювати, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка.

Continue Reading

Війна

Буданов розповів про роль острова Зміїний у війні

Published

on

Без відновлення контролю за островом Зміїний було неможливе будь-яке судноплавство з портів України. Без цього росіяни просто економічно би нас знищили, – розповів у фільмі «Воєнна розвідка України: на морі, у небі, на землі» начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.

“Ключовим для звільнення острова стало затоплення 13 квітня 2022 року флагмана Чорноморського флоту ВМС РФ крейсера «Москва» ударом двох протикорабельних ракет нового українського мобільного берегового комплексу РК-360МЦ Нептун: «Затоплення ракетного крейсера «Москва», знищення декількох десантних кораблів, катерів противника, загалом порушення логістики острова Зміїний — все це у подальшому вплинуло на вивільнення цього острова від загарбників. Це стосується морського компонента. Що стосується повітряного компонента — це славнозвісні наші Байрактари морської авіації, які працювали з перших днів війни, починаючи з Херсонської області і вперше їх Україна застосовувала по бойовому по морським цілям» — говорить у фільмі командувач Військово-морських сил ЗСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа”, – йдеться у повідомленні Міноборони. 

Про відчайдушний спротив, який чинили російські окупанти на острові українським бійцям, у фільмі розповів командир однієї зі штурмових груп спецпризначення ГУР МО України із позивним «Скін»: «Споруд було багато. Їм було де ховатися, вони дуже швидко рухалися, вони не сиділи на одному місці, вони постійно міняли позиції, вони готувалися до оборони. Це був їхній острів, на якому вони були не один раз. Я вам скажу, це достатньо епічна битва була…Островом оволодіти можна, якщо у вас є перевага у вогневій силі, що потім і показало. Так? Його просто стерли з лиця землі, вони ж потім нагнали туди купу людей, вертушок, всього решта – їх там просто помножили на нуль і все. І вони зробили жест доброї волі, скажімо так».

Також у фільмі документальної трилогії «Воєнна розвідка України: на морі, у небі, на землі» вперше продемонстрували ексклюзивні кадри польоту, десантування з вертольотів і бойових дій на острові, які провели 8 травня групи спецпризначення ГУР МОУ і «Альфа» СБУ.

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.