Цікаво
Рік роботи Офісу підтримки відновлення при МКСК
Для розвитку та підтримки сфери культури, а також її інтеграції у плани відбудови країни, рік тому UNESCO за фінансування Уряду Японії підтримало створення при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України Офіс підтримки відновлення.
Проєкт імплементує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні».
Основна мета Офісу — посилення роботи МКСК за одним із пріоритетних для країни напрямків – відновлення.
Команда експертів Офісу, з-поміж інших завдань, надає Міністерству юридичні та технічні консультації, пропозиції щодо розбудови спроможності закладів культури та освіти сфери культури, людського капіталу та відновлення культурних послуг, а також просуває цифрову трансформацією, в тому числі в управлінні спадщиною.
Над якими ініціативами та проєктами працюють експерти Офісу для того, щоб інтегрувати культурну складову у процеси комлексної відбудови та відновлення, розповідаємо у матеріалі.
Підвищення якості культурних послуг у громадах
Відновлення України починається з регіонів. Кожна українська громада має унікальні традиції, які складають різноманітну культурну карту нашої країни. Ці традиції важливо не лише зберегти, але й дати можливість розвиватися й відповідно реагувати на сучасні виклики.
У жовтні у партнерстві з Офісом підтримки відновлення у Києві відбувся форум «Культурна децентралізація: виклики та перспективи реформи. Відновлення громад через культуру», де питання розвитку культурної інфраструктури та просування українських креативних продуктів вийшли на на передній план.
Форуму передувало всеукраїнське опитування серед 855 громад щодо потреб у новій формі культурних послуг.
Робота у напрямку забезпечення сталості та осучаснення культурних послуг у громадах триває.

Відновлення культурної спадщини та культурної інфраструктури
Експерти Офісу розробили та презентували гайд для реагування на пошкодження об’єктів культурної спадщини та інфраструктури. Фактично, документ сформував критерії, протоколи та порядок робіт з відновлення обʼєктів культури.
«Ужгородська декларація»
У партнерстві з ЮНЕСКО та у співпраці з Офісом підтримки відновлення МКСК провело в Ужгороді першу міжнародну Конференцію з питань культури України «Співпраця заради стійкості». Участь у Саміті міністрів культури взяли 28 делегацій країн-партнерів, Єврокомісії та ЮНЕСКО.
Тоді Міністерство заявило про плани створення Українського фонду культурної спадщини та Платформи культурного відновлення. За співпраці з експертами Офісу підтримки відновлення згодом ці ініціативи втілились в реальність. На URC 2025 у Римі було оголошено про запуск Фонду та Платформи. Ініціативи підтримали міжнародні партнери.
Конференція з питань культури України «Співпраця заради стійкості» — модель стратегічної підтримки культури на міжнародному рівні, що дозволяє інтегрувати культурний компонент у реформи та програми — через координацію між іноземними партнерами та Україною.
Формат Конференції в Ужгороді став практичним втіленням положень Плану внутрішньої стійкості України Президента Зеленського.

Цифрові ініціативи для відновлення сфери культури
За підтримки експертів Офісу створено цифрові інформаційно-аналітичні панелі, які відображають стан пошкодження культурної інфраструктури та спадщини у динаміці.
Разом з Міністерством експерти Офісу завершили роботу над цифровими інструментами, які суттєво спрощують процеси обліку та роблять культуру доступнішою. Серед них — елементи Реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції та Реєстру базової мережі закладів культури.
Стратегія розвитку культури в Україні на період до 2030 року
Офіс підтримки відновлення супроводжував МКСК у процесі організації широких консультацій зі стейкхолдерами під час розробки Стратегії, яка визначає ключові напрями розвитку культури в Україні на наступні пʼять років.

Альянс культурної стійкості
Офіс підтримки відновлення долучився до розробки концепції Альянсу культурної стійкості — міжнародної ініціативи, що інтегрує культурний вимір у довгострокові програми відновлення. Ініціативу презентували на полях цьогорічної Конференції з відновлення України в Римі.
Мета Альянсу — зробити культуру стратегічним ресурсом відновлення, стійкості та демократичного розвитку, мобілізувати підтримку, розвивати партнерства та інклюзивні моделі культурного врядування, а також посилювати роль культурних і креативних спільнот як провідників змін.
Основні напрями роботи охоплюють моніторинг і відновлення культурної спадщини, посилення інституційної спроможності, підтримку креативних індустрій, збереження нематеріальної спадщини, а також цифрову трансформацію управління культурними ресурсами.
Платформа культурного відновлення CuRe
Під час URC 2025 стартувала ще одна ініціатива, до запуску якої долучився Офіс, — Платформа CuRe: Culture for Recovery. Її мета полягає у обʼєднанні громад та міжнародних партнерів навколо відновлення, соціальної згуртованості та сталого розвитку через культуру. До Платформи вже приєдналися перші учасники — всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування та перші 16 територіальних громад.
Інформаційні кампанії
«Гуцульські музики», «Прометей» та «Зірковий шлях» прикрашали та наповнювали сенсами український Маріуполь до повномасштабного вторгнення.
У рамках спецпроєкту «Код пам’яті» 18 знищених російськими окупантами маріупольських вітражів вдалося відтворити на поштоматах мережі Епіцентр.
До Дня вишиванки 2025 УКРІНФОРМ за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та у співпраці з Офісом підтримки відновлення реалізував масштабну інформаційну кампанію про традиції вишивки на тимчасово окупованих територіях.

Інформаційний ресурс нематеріальної культурної спадщини та експедиції у прифронтові регіони
Окремий напрям роботи Офісу підтримки відновлення — збереження нематеріальної культурної спадщини, частина якої піддається впливу війни. Щоб проаналізувати актуальну ситуацію, експерти Офісу провели польові експедиції у Чернігівську та Сумську області, які славляться Чернігівським деревообробством (зокрема, Деревяним мереживом) та Кролевецьким переборним ткацтвом — елементами з Національного списку нематеріальної культурної спадщини.
Триває робота над створенням нового інформаційного ресурсу нематеріальної культурної спадщини.
Партнерство держави та бізнесу: меценатство як інструмент для розвитку культури
Український бізнес залюбки підтримує культурні проєкти. Проте важливо, щоб вони теж відповідали запитам бізнесу.
Офіс підтримки відновлення організував обговорення законодавчих основ становлення інституту меценатства у сфері культури за участі представників МКСК та української бізнес-спільноти.
Як відповідь на запит бізнесу, Офіс спільно з партнерами працює над розробкою освітньої програми для культурних менеджерів.
Безбарʼєрність памʼяток
Експерти Офісу ініціювали зміну підходів до забезпечення доступності памʼяток культури та вже дослідили досвід іноземних країн. Триває робота над рекомендаціями, які допоможуть зробити обʼєкти культурної спадщини більш доступними для людей з інвалідністю.
Ця та ще багато ініціатив будуть презентовані згодом.
Ромб з українських «вишитих оберегів», який ліг у основу фірмового стилю Офісу підтримки відновлення, символізує добробут та достаток та відображає сучасні потреби відновлення сектору культури. Адже культура — те, що формує нас як націю. А культурна спадщина — те, на основі чого майбутні покоління ідентифікуватимуть себе українцями.
Продовжуємо працювати для того, щоб забезпечити безперервність цих процесів.
Усі новини
ще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
Дослідники виявили дві скам’янілості стародавніх павукоподібних істот — дослідження показують, що в них були хвости.
У 2018 році вчені описали новий вид павукоподібних, що мешкали на Землі 100 млн років тому. Подібно до сучасних павуків, у них були павутинні залози, пальпальний орган для перенесення сперми й чотири парні кінцівки для пересування. Однак у їхньому зовнішньому вигляді було і щось дивне — на відміну від сучасних павуків, у представників цього виду також був хвіст, пише IFLScience.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Під час дослідження вчені вивчили два викопних рештки, обидва чоловічі, щоб дослідити старе еволюційне питання: як еволюціонували павуки та в якому порядку розвинулися їхні характерні риси.
Команда використовувала мікроскопію і 3D-зображення — в результаті їм вдалося вивчити найдрібніші деталі викопних. Результати вказують на те, що стародавні павукоподібні володіли павутинними залозами й відростками, як і сучасні павуки. У них також була вузька талія, відома як педицель, проте були й відмінності — наприклад, вчені виявили сегментоване черевце, чого не спостерігається у сучасних павуків.
Однак це не єдина унікальність. Вчені також виявили, що у стародавніх павукоподібних був довгий, схожий на батіг відросток, прикріплений до задньої частини тіла. Вважається, що він являє собою раніше невідому лінію хвостатих павуків або павукоподібних істот. Вчені вважають, що вони не були прямими предками сучасних павуків, а фактично існували паралельно.
Реконструкція Chimerarachne yingi
Фото: чума
Технічно цей відросток отримав назву жгутиковидний тельсон — він складається з безлічі крихітних сегментів, що робить його дуже гнучким. До слова, подібні структури сьогодні також спостерігаються у сучасних скорпіонів-хлистиків і мають безліч потенційних застосувань.
Передбачається, що хвіст міг використовуватися павукоподібними як захисна реакція, щоб відлякати хижаків. Крім того, структура могла використовуватися для відволікання уваги, а, можливо, і зовсім функціонувала подібно до хвоста ящірки, відокремлюючись під час втечі.
За словами авторів дослідження, складно сказати, чи була ця стародавня павукоподібна істота павуком. Передбачається, що це або найбільш рання відома гілка справжніх павуків, або дуже близька споріднена група.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені виявили першого “справжнього павука” доісторичної Німеччини.
Раніше Фокус писав про те, що вчені розібралися, як скам’янілість комахи зберігалася 23 млн років.
Усі новини
Ісаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
Ісаак Ньютон був англійським математиком, фізиком і природознавцем, який відіграв центральну роль у науковій революції XVII століття. Саме він сформулював закони руху і всесвітнього тяжіння та написав “Математичні принципи природознавства”, одну з найвпливовіших наукових праць в історії. Фокус зібрав 11 цікавих фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння.
На життя Ньютона вплинули як особисті труднощі, так й історичні події. Вирісши в сільській Англії в складних сімейних умовах, він звик до ізоляції та секретності, що згодом визначило його професійне життя, пише History.com.
У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Складне дитинство
Ісаак Ньютон народився передчасно в Різдво 1642 року в маєтку Вулсторп поблизу Грантема, Англія, через кілька місяців після смерті свого батька, неписьменного фермера. Коли Ньютону було три роки, його мати вийшла заміж за священика Барнабаса Сміта, який не хотів мати пасинка.
Вулсторп-Мейнор: будинок, де народився Ньютон
Фото: Вікіпедія
Мати переїхала в інше село, залишивши Ньютона з бабусею і дідусем. Ймовірно, ця подія вплинула на нього, сформувавши його недовірливий характер. У підлітковому віці Ньютон навіть склав особистий список своїх гріхів, у тому числі рядок: “Погрожував батькові та матері Смітам спалити їх і будинок над ними”.
Невиправдані очікування матері
У віці 12 років Ісаак Ньютон відвідував школу в Грантемі й жив у місцевого аптекаря, оскільки відстань від маєтку Вулсторп була занадто великою, щоб щодня ходити пішки. Спочатку він погано вчився, але після конфлікту з іншим учнем почав старанно займатися і зрештою став одним з найкращих учнів.
У віці 15-16 років його мати, яка знову овдовіла, наказала йому покинути школу і зайнятися сімейною фермою. Ньютон не виявляв особливих здібностей чи інтересу до сільського господарства, і ця спроба виявилася невдалою.
Пізніше колишній директор школи переконав його матір дозволити йому повернутися до навчання. Після закінчення навчання в Грантемі Ньютон вступив до Трініті-коледжу Кембриджського університету в 1661 році, назавжди залишивши сільськогосподарську роботу.
Життя без романтики
На відміну від багатьох своїх сучасників, Ньютон ніколи не одружувався і не мав відомих романтичних стосунків. Історики не знайшли жодних доказів того, що він залицявся до жінок, мав коханок або висловлював романтичні почуття у своїх листах чи творах. Навіть серед друзів і колег немає жодних згадок про будь-які особисті стосунки романтичного характеру.
Натомість Ньютон присвятив своє життя інтелектуальним пошукам і релігійним дослідженням. Єдиним задокументованим фактом є те, що він ставив науку і дослідження вище особистих стосунків, що робило його надзвичайно самотнім навіть для XVII століття.
Боротьба за психічне здоров’я
На початку 1690-х років Ісаак Ньютон пережив психологічну кризу. Листи цього періоду свідчать про сильний емоційний стрес, параною, безсоння і раптові зміни особистості. В один момент він навіть звинуватив друга в змові проти нього.
На початку 1690-х років Ісаак Ньютон пережив психологічну кризу
Фото: Вікіпедія
Історики вважають, що до цього епізоду призвели кілька факторів: хронічна перевтома, ізоляція, стрес від академічних суперечок і, можливо, вплив токсичних речовин під час алхімічних експериментів.
Хоча точна медична природа його зриву невідома, очевидно, що Ньютон повністю одужав за кілька років і продовжив обіймати важливі посади, зокрема, майстра Королівського монетного двору та президента Королівського товариства.
Чума, яблуко та гравітація
У 1665 році спалах бубонної чуми змусив Кембриджський університет закритися. Ньютон повернувся до маєтку Вулсторп, де продовжив самостійне навчання. Саме у цей період вчений спостерігав, як яблуко впало з дерева в саду, про що пізніше розповів Вільяму Стуклі.
Це спостереження сприяло роздумам Ньютона про гравітацію, що зрештою привело до відкриття закону всесвітнього тяжіння. Стуклі записав цю історію в “Мемуарах про життя сера Ісаака Ньютона”, опублікованих у 1752 році.
Яблуня, пов’язана з цією історією, досі росте в Вулсторпі. У 2010 році частина дерева була доставлена на орбіту на борту космічного човна “Атлантіс” в рамках ювілейного заходу Королівського товариства.
Лекції Ньютона викликали мало інтересу
У 1669 році, у віці 26 років, Ісаак Ньютон став професором математики в Кембриджі. Хоча ця посада була престижною, він виявляв обмежений інтерес до викладання. Його лекції відвідували небагато студентів, а іноді вони взагалі не з’являлися.
Власний і власноручно почерканий примірник “Principia”
Фото: Вікіпедія
Ньютон зосередив свою увагу на дослідженнях, а не на викладанні. Він пробув у Кембриджі майже три десятиліття, використовуючи університет в першу чергу як базу для власних досліджень, а не як навчальний заклад.
Боротьба з фальшивомонетниками
У 1696 році Ньютона призначили керівником Королівського монетного двору і він переїхав до Лондона. Три роки по тому він став майстром монетного двору, і цю посаду обіймав до своєї смерті в 1727 році.
У цей період Англія замінила старі та ненадійні монети новою валютою. Ньютон серйозно ставився до своїх обов’язків і особисто розслідував випадки підробки грошей. Він допитував підозрюваних, збирав докази і порушував кримінальні справи. Кілька осіб, яких він викрив, були страчені за підробку.
Алхімія та релігія
Окрім наукової роботи, Ньютон приділяв значну увагу алхімії. Він вірив, що вона може розкрити приховану структуру матерії і, можливо, дозволити перетворити прості метали на золото.
Вчений записував багато експериментів у зашифрованих нотатках, щоб зберегти їх у таємниці. Ньютон також ретельно вивчав біблійні тексти, намагаючись виявити приховані закономірності та послання про Всесвіт. Ці заняття залишалися в основному невідомими за його життя через його схильність до таємниць.
Формальна роль у парламенті
Ньютон був членом парламенту, представляючи Кембриджський університет з 1689 по 1690 рік, а потім знову з 1701 по 1702 рік. Під час його першого терміну парламент ухвалив Білль про права, що обмежував владу монархії.
Під час першого терміну Ісаака Ньютона парламент ухвалив Білль про права, що обмежував владу монархії
Фото: Вікіпедія
Проте участь самого Ньютона була обмеженою. За повідомленнями, він виступив лише один раз, попросивши закрити вікно, оскільки в кімнаті було холодно. Попри це, час, проведений у Лондоні, дозволив йому познайомитися з такими впливовими особистостями, як король Вільгельм III і філософ Джон Локк.
Ворожість до конкурентів
Ньютон дуже захищав свою роботу і часто вороже ставився до конкурентів. Найвідоміша його суперечка була з німецьким математиком Готфрідом Вільгельмом Лейбніцем щодо винаходу диференціального числення.
Ісаак Ньютон розробив свій метод у 1660-х роках, але не опублікував його. Лейбніц пізніше опублікував свою версію, що призвело до звинувачень у плагіаті з обох сторін. У 1712 році Королівське товариство опублікувало звіт, в якому визнало заслуги Ньютона, хоча сам Ньютон допомагав його писати, будучи президентом товариства. Сьогодні загальноприйнятою є система, розроблена Лейбніцем.
Лицарське звання Ньютона
У 1705 році Ньютон був посвячений у лицарі королевою Анною. На той час він накопичив багатство завдяки спадщині та публікаціям. Його основні праці включали “Математичні принципи натуральної філософії” (1687) та “Оптика” (1704). Ньютон помер у 1727 році у віці 84 років і був похований у Вестмінстерському абатстві, серед монархів та інших видатних постатей британської історії.
Ще давні греки знали про ШІ: чому віра в нього випереджає докази (фото)
Ці маловідомі факти розкривають людську сторону Ісаака Ньютона. Він був не тільки блискучим математиком і фізиком, але й людиною, яка боролася з самотністю, суворою самодисципліною та психічним напруженням. Його життя нагадує нам, що геніальність часто має свою ціну.
Раніше Фокус писав, які астрономічні події можна побачити у 2026 році.
А також ми розповідали, що знали китайці про одне з Семи чудес світу.
Усі новини
вчені знайшли причину, але не порятунок
Деякі монокристалічні катоди в батареях електромобілів нового покоління можуть тріскатися зсередини приблизно після 100 циклів заряду-розряду.
Очікувалося, що монокристалічні матеріали усунуть внутрішні шви, де часто виникають тріщини, і збільшать довговічність акумуляторів, проте нові лабораторні випробування виявили серйозну проблему. Вчені з Аргоннської національної лабораторії та Чиказького університету опублікували результати дослідження в журналі Nature Nanotechnology.
Під час використання батареї іони літію переміщуються з негативного електрода на катод, а електрони рухаються по зовнішньому ланцюгу, приводячи в рух двигун електромобіля. Рідкий електроліт у кожній енергетичній комірці підтримує процес і переносить іони літію між електродами.
Якщо в акумуляторі виникають тріщини і електроліт витікає зі своєї камери, то можуть початися додаткові хімічні реакції. Вони знижують ємність і збільшують виділення тепла, що може обернутися пожежею або навіть вибухом.
Багато батарей електромобілів використовують катоди з високим вмістом нікелю, оскільки цей метал дає змогу більшій кількості літію переміщатися всередину і назовні для більш високої ємності зберігання енергії. Однак за високої напруги кисневі зв’язки в конструкції слабнуть, що підвищує ризик появи тріщин.
Часто катоди тріскаються в місцях зіткнення сусідніх кристалічних зерен, тому деякі виробники переходять на монокристалічні конструкції, де слабких місць має бути менше.
Команда під керівництвом доктора Цзин Ван команда порівняла традиційні полікристалічні матеріали з монокристалічними конструкціями, щоб визначити, які моделі внутрішніх напружень найкраще пояснюють передчасний вихід батареї з ладу. Вони відстежували крихітні зміни міжатомної відстані і виявляли місця, де поява тріщин найбільш імовірна.
Дослідження показало, що в старих катодах частинки можуть збільшуватися в об’ємі приблизно на 5-10 відсотків, і ці коливання об’єму вказували на ризик утворення тріщин. Деякі монокристалічні частинки демонструють схоже загальне розширення, але при цьому зазнають набагато більшого локального напруження, оскільки різні ділянки реагують з різною швидкістю.
Дослідження показують, що балансування хімічного складу для запобігання нерівномірній внутрішній напрузі може допомогти уникнути утворення неактивних областей, що скорочують термін служби батареї. Для цього потрібно знайти нові матеріали для виробництва катодів.
Раніше писали, що нові літій-повітряні акумулятори подвоять запас ходу електромобілів і наблизять їх до бензинових. Вчені досягли значного успіху за допомогою спеціальної мембрани.
-
Війна2 дні agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Відбудова1 тиждень agoМіст у селі Маяки на Одещині поки не ремонтуватимуть
-
Одеса7 днів agoСоціальні автобуси в Одесі: нові маршрути та розклад
-
Війна2 дні agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Одеса1 тиждень agoПроїзд в Одесі у січні 2026: актуальні тарифи
-
Події1 тиждень agoNetflix презентував трейлер «Вершина» з акторкою Шарліз Терон
-
Події1 тиждень agoУ Харкові відбувся Гала-балет за участі солістки English National Ballet Катерини Ханюкової
-
Одеса1 тиждень agoОдеса — Кишинів: маршрути, час і вартість поїздки


