Політика
Шольц про врегулювання в Україні: Німеччина, Франція і Британія
“Ви правильно відмітили, що “E3″ – тобто Німеччина, Франція та Велика Британія – діють у тісній співпраці на всіх рівнях і координують свої дії, як у відносинах зі Сполученими Штатами Америки, так і щодо України, яку ми підтримуємо. Ми робимо це розумно, інтегруючи наші зусилля у рамках ЄС, серед країн НАТО та разом із тими партнерами, яких ми потребуємо, щоб ця справа була успішною”, – сказав Шольц.
Коментуючи повідомлення про заплановану зустріч у Ер-Ріяді, Шольц підтвердив, що “найближчим часом відбудуться подальші переговори”.
“Дозвольте мені не коментувати всі деталі, але певний процес триває. Чи дадуть ці зусилля конкретні результати – передбачити не може ніхто”, – додав він.
На цьому тлі німецький канцлер наголосив на “принципах, щодо яких єдині ми, наші друзі у Великій Британії та Франції, а також багато інших”.
“Ми повинні досягти негайного покращення ситуації, наприклад, через припинення вогню в повітрі та на морі. Жодна критично важлива інфраструктура більше не повинна зазнавати нападів. Має відбутися обмін військовополоненими та повернення викрадених осіб”, – заявив Шольц.
На його переконання, ці кроки сприяли б зміцненню довіри, що дозволило б перейти до подальших, більш глибоких домовленостей.
На цьому тлі очільник уряду ФРН наголосив, що Україна має і надалі отримуватиме підтримку. “Тому ми дуже активно виступаємо за те, щоб США залишалися частиною команди, яка підтримує Україну в її обороні від російської агресії”, – додав він.
По-друге, йдеться про те,”щоб ми мали таку ситуацію, за якої Україна могла б почуватися в безпеці у момент, коли зброя замовкне”.
“І це буде неможливо без сильної власної демократії. Зрештою, це також означає, що ми маємо спільне розуміння того, що Україна є незалежною, суверенною, демократичною державою, яка рухається в напрямку Європейського Союзу”, – заявив Шольц.
Як повідомляв Укрінформ, 6 березня в Брюсселі відбулася спеціальна зустріч Європейської Ради, під час якої глави держав та урядів країн ЄС розглянули шляхи зміцнення європейської оборони та нарощування допомоги для України у контексті заяв та дій адміністрації США щодо зменшення внеску цієї країни у європейську безпеку та військової підтримки для України.
Фото: Europa.EU
Президент Володимир Зеленський у Римі розпочав зустріч зі спеціальним представником президента США з питань України Кітом Келлогом.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Кіт Келлог входить до складу американської делегації, що братиме участь у Міжнародній конференції з відновлення України, що відбудеться у столиці Італії 10-11 липня.
Як повідомляв Укрінформ, учора, 8 липня, президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація має намір постачати Україні більше оборонної зброї. За його словами, українці повинні мати змогу захистити себе. Ця заява пролунала після паузи у поставках зброї зі Сполучених Штатів.
Гендиректор ОЗХЗ посол Фернандо Аріас наголосив, що ситуація в Україні залишається тривожним нагадуванням про загрозу застосування хімічної зброї у сучасних конфліктах, а також підкреслив необхідність посиленої міжнародної співпраці для запобігання таким злочинам.
Європейський суд з прав людини у середу оголосить рішення у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії”.
Як передає кореспондент Укрінформу, рішення зачитають під час публічного слухання в Будівлі прав людини в Страсбурзі.
Йдеться про справу, яка охоплює події на сході України, що розпочались у 2014 році, включно зі збиттям літака рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, а також з вторгненням російських військ на територію України з 2022 року.
Справу формують чотири міждержавні заяви: перша й друга подані Україною у 2014 році. Вони стосуються системних порушень прав людини Росією на сході України, включно з викраденням груп дітей і їх тимчасовим вивезенням до РФ. Третя, подана Нідерландами у 2020 році, присвячена збиттю рейсу MH17. Четверту заяву держава Україна внесла у 2022 році – вона стосується порушень прав людини в умовах повномасштабної агресії Росії після 24 лютого 2022 року.
Україна та Нідерланди як держави-заявники посилаються на численні порушення Європейської конвенції з прав людини, зокрема на статті 2- 5, 8 -11, 13 і 14 – право на життя, заборона тортур, свободи слова, мирних зібрань, свобода совісті та інші.
На стадії розгляду по суті 26 держав-учасниць Конвенції отримали дозвіл на подання спільної письмової позиції, а також на усні виступи під час слухання у Великій палаті. Окремі подання також зробили Польща та Велика Британія.
Наразі на розгляді ЄСПЛ залишаються ще три міждержавні заяви “Україна проти Росії” та близько 9500 індивідуальних скарг, що стосуються подій у Криму, на сході України, в акваторії Азовського моря та в контексті повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомляв Укрінформ, у червні 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», визнавши існування численних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку держави-агресора.
Фото: ennhri.org
-
Усі новини1 тиждень agoчи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень agoУ Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень agoЦентр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень agoМеджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень agoвже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень agoГоловування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами