Connect with us

Суспільство

В Одесі уродженця росії засудили до тюрми за спалення прапорців України Анонси

Published

on



Приморський районний суд Одеси засудив уродженця Краснодарського краю рф за два злочини, один з яких – наруга над державними символами України.

Згідно із вироком суду, чоловік зірвав з флагштоків 51 прапорець України на Європейській площі й підпалив їх. 

За це його засудили на два роки ув’язнення. Утім в тюрмі він проведе вдвічі більше тому, що окрім цього того ж дня чоловік вкрав з пункту продажу валют ноутбук. За крадіжку в умовах війни його засудили до п’яти років ув’язнення. 

За законом зазвичай більш суворе покарання поглинає більш м’яке тож чоловік проведе у тюрмі п’ять років.  

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу обвинуваченого, обставини справи, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Зокрема суд не повірив у щире каяття засудженого, зазначивши, що каяття –  це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Однак з матеріалів кримінального провадження суд вбачив, що обвинувачений не здійснив жодної дії, яка б свідчила про осуд своєї поведінки та бажання залагодити провину, тобто не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.


Кирило Бойко



Джерело

Суспільство

Україна вшанувала пам’ять жертв концтабору «Ебензее» в Австрії

Published

on


Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко та колектив постійного представництва вшанували пам’ять загиблих українців-вʼязнів концтабору “Ебензее”, на місці якого зараз знаходиться меморіал у Верхній Австрії.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.

“Сьогодні, схиляючи голови перед пам’яттю українців, замордованих у концтаборі “Ебензее”, ми згадуємо не лише жахи минулого, а й болісні реалії сьогодення. Як і 80 років тому, українці знову гинуть – закатовані в російському полоні лише за те, що вони українці, за свою мову, гідність і свободу”, – зазначив під час церемонії вшанування Юрій Вітренко.

Пам’ятник українським жертвам нацистського концтабору був відкритий у 1995 році. Він має форму хреста, українською та німецькою мовами на ньому написано: “Синам України – жертвам концтабору Ебензее”.

Читайте також: Для російського агресора має бути новий Нюрнберг – Беца

У концтаборі “Ебензее”, за різними оцінками, загинули декілька тисяч українців.

Як повідомляв Укрінформ, у тунельних комплексах концтабору “Ебензее”, розташованого в горах біля озера Траунзее, працювали понад 20 тисяч в’язнів, чверть з яких становили в’язні з СРСР.

“Ебензее” був однією з найбільших філій “Маутгаузену” – єдиного концтабору на території Рейху, який за нацистською класифікацією належав до “категорії ІІІ”. Ця категорія означала “знищення через працю”. Умови утримання у таборі були найтяжчими в системі нацистських концтаборів. За час існування концтабору через нього та його понад 50 філій пройшло близько 200 тисяч в’язнів 40 національностей. Загалом у концтаборі “Маутгаузен” та його філіях з 1938 року і по 5 травня 1945 року загинули близько 120 тисяч осіб.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Віруючих політв’язнів із Криму карають за молитви у російській колонії Анонси

Published

on



Українські громадяни, яких росія незаконно утримує у в’язницях після примусового вивезення з окупованого Криму, стикаються із систематичними утисками та порушеннями прав. 

Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Зокрема, мова йде про кримськотатарського журналіста і громадського активіста Ремзі Бекірова, якого позбавляють можливості виконувати релігійні обов’язки відповідно до норм Ісламу. Через спроби здійснювати щоденні молитви, в’язня неодноразово відправляли до штрафного ізолятора. Бекіров оскаржив дії адміністрації колонії, однак його скаргу відхилили, після чого умови утримання лише погіршилися.

Омбудсман наголосив, що випадок із Бекіровим — не поодинокий. До Офісу Уповноваженого регулярно звертаються родичі інших кримських політв’язнів із повідомленнями про тиск через дотримання релігійних норм. Йдеться, зокрема, про перешкоджання у прийманні їжі під час розговіння після посту, заборону п’ятничних молитов та інші форми утисків.

Такі дії з боку російської пенітенціарної системи мають ознаки катувань і грубо порушують міжнародні стандарти у сфері прав людини. Дмитро Лубінець закликав міжнародну спільноту відреагувати на утиски громадян України з тимчасово окупованих територій, посилити тиск на РФ та добиватися звільнення всіх незаконно ув’язнених українців.

Раніше Інтент писав, що громадського журналіста з Криму Ремзі Бекірова, який вже понад п’ять років знаходиться у російському полоні, перевили до колонії суворого режиму.

Тим часом Україна змогла  довести в Європейському суді з прав людини, що рф веде системну політику порушення прав людини в окупованому Криму. Як повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, суд визнав, що порушення не були поодинокими випадками у 2014 чи 2015 роках, а є сталою практикою, яка почалась з моменту захоплення півострова і триває дотепер. Масовість цих порушень прямо пов’язана із впровадженням на анексованій території російського законодавства.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Росіяни обстріляли Одещину: в прокуратурі показали наслідки

Published

on



Росіяни обстріляли Одещину: в прокуратурі показали наслідки



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.