Політика
Заява Макрона про ядерну зброю — Чи захистять французькі ракети Україну
Емманюель Макрон, заявивши про російську загрозу для усього європейського континенту, акцентував на готовності розпочати дискусію щодо прийняття ЄС під “ядерну парасольку” Франції. Що означатиме це рішення, зокрема й для України, з’ясовував Фокус.
Президент Франції досить несподівано відгукнувся на побоювання майбутнього канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який бачить наближення Європи до “найгіршого сценарію” — НАТО без американських гарантій безпеки, включно з ядерними. Зокрема, на тлі явної неготовності офіційного Вашингтона залишатися єдиним гарантом безпеки, Емманюель Макрон заговорив про те, що американську “атомну парасольку” час міняти на загальноєвропейську. Основою такої парасольки, на думку глави Єлисейського палацу, можуть стати ядерні сили Франції і, можливо, Великобританії.
В аналітичній доповіді, поданій у 2023 році до Національної асамблеї комісією з національної оборони та збройних сил Франції, говориться про те, що на підтримку та вдосконалення ядерного арсеналу йде щороку від 11% до 13% річного оборонного бюджету. У перерахунку на душу населення це означає, що кожен француз віддає з власної кишені саме на цю статтю бюджетних витрат майже €7 на місяць. Цілком очевидно, що якщо лише словами французький лідер не обмежиться, то подібного роду ініціативи з “ядерною парасолькою” для ЄС апріорі означатимуть неминуче зростання військових витрат. Втім, соціологія тут грає на руку пану Макрону. Згідно з регулярними опитуваннями Міністерства збройних сил політику ядерного стримування підтримують від 60% до 80% французів.
Володимир Зеленський та Емманюель Макрон на спеціальній Європейській раді для обговорення подальшої підтримки України та європейської оборони у штаб-квартирі ЄС у Брюсселі 6 березня 2025 року
Фото: Getty Images
Принагідно наведемо ще одні вельми і вельми показові на тлі “ядерних” заяв Емманюеля Макрона цифри. Отже, як свідчать результати свіжого опитування інституту Elabe для BFMTV, 73% французів більше не вважають США союзником своєї країни “у світлі позиції президента Дональда Трампа, який взяв курс на зближення з Росією”. Ще 76% мешканців П’ятої Республіки вкрай побоюються поширення воєнного конфлікту за межі українських кордонів.
Крім того, дослідження показало, що більшість французів (64%) виступають за збереження на поточному рівні або й навіть збільшення допомоги Україні. Приблизно таке ж число респондентів підтримує відправлення миротворців після закінчення бойових дій.
Отже, очевидно, що загалом безпекові ініціативи Емманюеля Макрона аж ніяк не дисонують з тамтешніми суспільними настроями.
З якою метою Макрон грає ядерними мускулами
Політолог та фахівець з ракетних програм Олександр Кочетков переконаний у тому, що заяви французького президента щодо готовності надати свою “атомну парасольну” європейцям лежать не у військовій чи ядерній площині, а виключно в політичній.
“Слова Макрона — це демонстрація готовності Франції — єдиної, до речі, ядерної країни ЄС, взяти на себе роль європейського лідера. Це все звучить на тлі систематичних заяв з боку Білого дому про можливість виходу США з НАТО. Власне і сам Трамп неодноразового говорив про наміри забрати американську ядерну зброю з Європи. Але річ у тім, що американська ядерна зброя, яка знаходиться, наприклад, у Німеччині, чи російська ядерна зброя, що, за деякими даними, знаходиться в Білорусі, залишається зброєю виробника. Тобто абсолютно усі команди щодо блокування/розблокування, використання чи не використання в цьому конкретному випадку надають Вашингтон чи Москва. Так само буде й з французькою зброєю, яка може опинитися будь-де в Європі, але навряд чи в Україні”, — підкреслює експерт у розмові з Фокусом.
Зазначивши, що французька ядерна зброя не надасть жодних індивідуальних безпекових чи військових можливостей країнам, де вона буде розташована, експерт додав: “Наприклад, те, що радянська ядерна зброя опинилася свого часу на нашій території, не робило Україну ядерною державою, бо в одноосібному порядку ми не могли з тією зброєю нічого робити. Якщо ж повертатися до заяв пана Макрона, то слід нагадати, що Франція має десь 5–6 ядерний потенціал у світі. Якщо у Франції в наявності кількасот ракет, то в РФ і США — 7,5 тисяч. Тобто це неспівставні сили. З іншого боку, і того ядерного потенціалу, який наразі є у Франції цілком достатньо для того, щоб знищити велику європейську країну, а в нашому контексті — європейську частину РФ”.
Навіть якщо французька ядерна зброя після досягнення мирних домовленостей опиниться на території України, нам від того буде ані холодно, ані жарко, вважає Олександр Кочетков.
Крім того, переконаний експерт, від того, що ядерна зброя Франції переміститься, приміром, у сусідню Польщу, безпекова ситуація в Європі фактично не зміниться. “Зважаючи на те, що балістична ракета пролітає усю Європу за декілька хвилин, яка, запитується, різниця, звідки вона летітиме — з Парижу чи Варшави? Тому, особисто я розглядаю заяви Макрона виключно під політичною призмою. Це – заявка на євро лідерство, що супроводжується демонстративною грою ядерними мускулами на знак незгоди з політикою Трампа, який, усіляко намагаючись відірвати Росію від Китаю, прагне здати Путіну не лише Україну, а й частково Європу, як зону інтересів РФ”, — підсумовує Олександр Кочетков.
Чи спроможні Макрон та Мерц створити європейську альтернативу НАТО
Своєю чергою політолог Юрій Богданов у розмові з Фокусом робить наступний акцент: “Макрон, як найбільш вмілий і прозорливий європейський політик, розуміє, що НАТО де-факто, як структура найближчими роками буде мертвим. Чому? Тому що наразі не має жодних підстав вважати, що за президентства Трампа у разі, якщо Росія чи будь-хто нападе на якусь країну-члена Альянсу, буде задіяна 5-та стаття. Тому питання про те, що європейцям доведеться будувати свою “ядерну парасольку” було неминучим, просто Емманюель Макрон намагається першим заскочити у цей потяг. А ось відповідь на запитання, наскільки це все пошириться безпосередньо на Україну напряму залежить від того, коли закінчиться наша війна і на яких умовах”.
Загалом Юрій Богданов вважає, що включення України в систему європейської безпеки і ядерної в тому числі, є неминучим, передусім тому, що ні в кого у Європі не має такого досвіду ведення війни, як в ЗСУ. Підкресливши, що подібна інтеграція лежить виключно у часовій площині, політолог спрогнозував, що це питання найближчих років.
Принагідно експерт наголосив, що задля ядерного стримування Європі не потрібно стільки ж ядерних ракет, як в РФ, бо для того, “щоб знищити Москву чи Пітер” цілком достатньо трьох-чотирьох ракет, які точно є у французів. Крім того, Франція, зауважує Юрій Богданов, є однією з країн, яка має повну ядерну тріаду, тому до безпеково-ядерних ініціатив Макрона-Мерца слід ставитися більш аніж серйозно.
Політика
Документ про закінчення війни може бути винесений на загальнонаціональний референдум
Ратифікація документа про закінчення війни, у разі його підписання, може відбутися через загальнонаціональний референдум. Така необхідність виникне у разі, якщо територіальне питання в угоді буде вирішено через створення потенційної вільної економічної зони на Донбасі.
Про це Президент Володимир Зеленський повідомив під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
Коментуючи 14-й пункт проєкту базового документа між Україною, США, Росією та Європою про закінчення війни, у якому йде мова про вирішення територіального питання, Зеленський сказав: «Пропозиція виглядала так, що вони виходять з цих територій (з Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської, Харківської областей – ред.), і хочуть, щоб ми вийшли з Донбасу, де буде створено “вільну економічну зону”. Якщо ми дійдемо до питання потенційної вільної економічної зони на Донбасі, то пояснюємо, що згідно з українським законодавством не можемо цього зробити навіть потенційно. Тобто якщо про це йдеться, то йдеться про особливий формат, а отже – особливе рішення, а отже – референдум»».
Президент зауважив, що тільки референдум може визначити, чи «згодні люди на те, щоб був такий шлях, якщо пропозиція для України саме така – або це, або війна».
Він також наголосив, що на референдум має бути винесений увесь документ, а не якісь його частини. «Люди можуть висловитись щодо всього документу – сказати: так або ні», – підкреслив він.
Зеленський також відзначив, що на підготовку до волевиявлення треба як мінімум 60 днів.
«І нам потрібне реальне припинення вогню на 60 днів. Інакше ми його не проведемо. Тобто референдум не буде легітимний. Нелегітимний референдум – це розкол держави всередині», – зазначив Президент.
За його словами, загальнонаціональне волевиявлення за будь-яких обставин стане серйозним викликом для українського суспільства.
«Є частина людей на тимчасово окупованих територіях, вони не можуть голосувати. І давайте чесно – вони не можуть обирати, як нам закінчувати війну. Це просто неправильно, на мій погляд. Багато дискусій про це. Але на підконтрольній території, де реально провести законний і чесний референдум, голосування та процес підготовки до референдуму – як, до речі, і до можливих виборів, про які говорять партнери – мають відбуватися в умовах безпеки. Якщо немає безпеки, під питанням і легітимність. Ми все це пояснюємо нашим партнерам», – розповів Зеленський.
Він водночас акцентував: якщо територіальне питання буде розв’язане без створення потенційних вільних економічних зон, а за принципом «стоїмо там, де стоїмо», який пропонує Україна – у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях лінія розташування військ на дату Мирної угоди буде де-факто визнаною лінією зіткнення, яку контролюватимуть міжнародні сили – тоді, на думку Зеленського, таку мирну угоду достатньо буде ратифікувати у парламенті України.
«На мій погляд, що у варіанті А – “стоїмо там, де стоїмо” – я не вважаю, що нам потрібен референдум. Бо якщо ми “стоїмо там, де стоїмо” – ми можемо закінчити війну на основі цієї угоди і дотиснути питання з Запорізькою атомною станцією. Якщо ж щось інше, то одного підпису точно не достатньо», – зазначив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський розкрив деталі 20 пунктів проєкту базового документа про закінчення війни між Україною, США, Росією та Європою.
Окрім цього проєкта, за словами Зеленського, опрацьовані й інші документи, необхідні для завершення війни. А саме – багатостороння рамка гарантій безпеки для України, це тристоронній документ – Україна, США і Європа. Є також рамка гарантій безпеки для України від США – це двосторонній документ. Крім того, Україна та США опрацювали документ щодо відновлення та економічного розвитку, який називається Дорожня карта процвітання України.
Фото: ОП
Політика
Вибори в Україні – ЦВК відновив роботу Державного реєстру виборців
“Державний реєстр виборців” запрацював вперше за майже чотири роки. Базу даних громадян оновлюватимуть.
У вівторок, 23 грудня, постановою Центральної виборчої комісії (ЦВК) було відновлено роботу “Державного реєстру виборців”. Про це повідомив голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія.
Реєстр запрацював вперше за час повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року, наголосив нардеп. Таким чином, за його словами, відкривається шлях до поновлення взаємодії ЦВК з громадянами та органами влади для актуалізації бази даних виборців
“Оновлення реєстру виборців — одна з базових умов проведення будь-яких виборів”, — наголосив очільник фракції.
Нардеп пояснив, чому онлайн-вибори в Україні приречені: “Величезні питання вже зараз”
Він констатував, що війна дуже вплинула на демографічні показники і оновлення даних має бути відображено в реєстрі.
У ЦВК зазначили, що відновлення функціонування реєстру забезпечує:
- облік і контроль за розглядом передбачених Законом України “Про Державний реєстр виборців” заяв і запитів виборців до органів ведення Реєстру;
- формування і облік інформації, що надається виборцям з Державного реєстру виборців;
- функціонування публічного електронного сервісу “Особистий кабінет виборця” в мережі “Інтернет”;
- облік звернень органів ведення Державного реєстру виборців до виборців у випадках, передбачених Законом України “Про Державний реєстр виборців”.
Відновлення повноцінного функціонування сервісів Державного реєстру виборців реалізовувалося в кілька етапів щодо посилення кібербезпеки та захисту персональних даних, стабільності функціонування електронних систем Комісії в умовах воєнного стану, – зазначив заступник голови комісії Сергій Дубовик.
Нагадаємо, 15 грудня президент Володимир Зеленський доручив депутатам підготувати законопроєкт про можливість проведення виборів в умовах воєнного стану.
Фокус писав, що заступник очільника ЦВК Сергій Дубовик говорив, що вибори обійдуться Україні приблизно в $500 млн, що в 10 разів більше, ніж у 2019 році.
Політика
Тривають перемовини, які можуть кардинально змінити ситуацію
Президент Володимир Зеленський у розмові з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн заявив, що зараз тривають перемовини, які можуть змінити ситуацію кардинально, і важливо, щоб був спільний тиск усіх партнерів на Росію заради миру.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Дуже тепла, хороша розмова з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Я вдячний за всю підтримку, допомогу, максимальну включеність не лише цього року, а й від самого початку повномасштабного російського вторгнення», – зазначив Зеленський.
Він нагадав, що минулого тижня Єврорада ухвалила рішення про 90 мільярдів євро фінансової допомоги Україні на 2026–2027 роки.
«Дуже цінуємо, що Євросоюз так підтримує Україну в цей багато в чому вирішальний дипломатичний момент. Зараз тривають перемовини, які можуть змінити ситуацію кардинально, і важливо, щоб був правильний тиск на Росію заради миру – спільний тиск усіх партнерів», – наголосив Президент.
За його словами, під час розмови йшлося про важливість підтримки української стійкості та зміцнення наших позицій за столом переговорів.
«Хоч зараз увесь світ вже в очікуванні Різдва, ми ні на день не припиняємо працювати заради спільної мети – досягнення миру й гарантування безпеки», – зауважив глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що лідери ЄС погодили рішення стосовно підтримки України в розмірі €90 мільярдів на 2026–2027 роки.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
-
Одеса1 тиждень agoЗабруднення Сухого лиману після ударів — що відомо
-
Усі новини1 тиждень agoІдеї чаю — що додати в напій, щоб він був ще смачнішим
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова чоловік – Еден Пассареллі їде до України
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли скільки радіації вони випромінюють
