Цікаво
Підсумки круглого столу «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови»

Участь у круглому столі, організатором якого виступив Укрінформ, взяли освітяни, письменники, мовні активісти, представники громадськості.
«Ми стоїмо на порозі шостої річниці Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який набув чинності в липні 2019 року. І водночас уже четвертий рік живемо в стані повномасштабної російсько-української війни, що, безперечно, ще більше посилює його важливість, роль і значення в житті кожного українця», – зазначають учасники заходу.
Вони вказують, що українці за цей період стали активніше спілкуватися українською мовою в публічній площині та в побуті. Однак, попри створені інституції та ухвалені закони, процес переходу на державну мову відбувається на недостатньому рівні. Зокрема, 63% опитаних КМІС у квітні цього року сказали, що вдома спілкуються українською, водночас 13% відповіли, що вдома спілкуються російською. Ще 19% спілкуються і українською, і російською.
Оскільки культурна сфера є вкрай важливою у протистоянні російському впливу та російській пропаганді, учасники круглого столу – діячі культури, освіти, громадськості – обговорили поточну мовну ситуацію в країні та напрацювали креативні й ефективні методи стимулювання вживання української мови, з особливою увагою до сходу та півдня України.
На їхню думку, насамперед необхідно: впровадження системної мовної політики як на державному рівні, так і на рівні суспільства; культивування в суспільстві нульової толерантності до русифікації; боротьба із засиллям матірщини в українській мові (і в побуті, і в публічній площині); масштабування здобуття культурної освіти, щоб український культурний продукт ставав конкурентоспроможним на міжнародному рівні; збільшення україномовного контенту для використання інструментарію штучного інтелекту (ШI).
Також учасники круглого столу виступають за створення державного онлайн-сервісу з умовною назвою «Правильна мова», що має поєднувати словник, підручник і мовний редактор, доступний кожному громадянину; виконання Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в частині безкоштовних курсів української мови; запровадження в шкільній програмі початкової школи додаткового предмета з умовною назвою «Рідна мова», на якому вивчатиметься розмовна українська мова та в різних формах відбуватиметься ознайомлення з практичним застосуванням мови у житті, зокрема і в ігровій; збільшення кількості книг, виданих українською, зокрема, професійних словників; посилення популяризації української літератури у світі.
Крім того, учасники круглого столув вважають, що необхідно переосмислити ставлення до «суржикізації» як до інструменту українізації, а не того, чого ми соромимося, щоб дати змогу сучасній українській мові динамічно формуватися.
Культурні діячі також висловили пропозицію щодо збільшення українських перекладів всесвітньо відомих опер, щоб глядач, націлений на високе мистецтво, також сприймав його українською мовою; збільшення корпусу перекладної драматургії (успішний кейс «Колекція театральна» та «Особливі проєкти» від «Видавництва Анетти Антоненко»); запровадження в театрах посади мовного тьютора (або редактора), який би впроваджував культуру мовлення, відпрацьовував чистоту вимови, зокрема акторів (успішний кейс працює на базі Київського національного театру ім. Лесі Українки).
Учасники мовного круглого столу ініціюють і промоцію українського кіно серед різних суспільних груп і верств населення (успішний кейс – діяльність Асоціації «Дивись українське!»); збільшення частки дитячого україномовного контенту в українському медійному просторі; підтримку української україномовної анімації на державному рівні; державну підтримку розвитку української жестової мови, зокрема й адаптацію казок і мультфільмів жестовою мовою.
Відповідну заяву з пропозиціями підписали: Володимир Бугров, ректор КНУ імені Тараса Шевченка; Кирило Кашліков, генеральний директор Національного академічного театру імені Лесі Українки; Михайло Іллєнко, кінорежисер, сценарист, продюсер, заслужений діяч мистецтв України; Анжеліка Рудницька, директорка Державної агенції промоції культури України; Олександр Завальський, заслужений артист України, актор театру, кіно та дубляжу, режисер, педагог; Слава Жила, режисер, продюсер; Дмитро Лінартович, актор театру і кіно; Лариса Руснак, актриса театру і кіно; Олена Фесуненко, актриса театру і кіно, заслужена актриса України; Марина Ліферова, перекладачка української жестової мови; Сергій Винниченко, театральний аналітик; Ольга Черепанова, креативна продюсерка мультимедійних проєктів; Остап Українець, письменник, перекладач, літературознавець.
Цікаво
Рік роботи Офісу підтримки відновлення при МКСК

Для розвитку та підтримки сфери культури, а також її інтеграції у плани відбудови країни, рік тому UNESCO за фінансування Уряду Японії підтримало створення при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України Офіс підтримки відновлення.
Проєкт імплементує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні».
Основна мета Офісу — посилення роботи МКСК за одним із пріоритетних для країни напрямків – відновлення.
Команда експертів Офісу, з-поміж інших завдань, надає Міністерству юридичні та технічні консультації, пропозиції щодо розбудови спроможності закладів культури та освіти сфери культури, людського капіталу та відновлення культурних послуг, а також просуває цифрову трансформацією, в тому числі в управлінні спадщиною.
Над якими ініціативами та проєктами працюють експерти Офісу для того, щоб інтегрувати культурну складову у процеси комлексної відбудови та відновлення, розповідаємо у матеріалі.
Підвищення якості культурних послуг у громадах
Відновлення України починається з регіонів. Кожна українська громада має унікальні традиції, які складають різноманітну культурну карту нашої країни. Ці традиції важливо не лише зберегти, але й дати можливість розвиватися й відповідно реагувати на сучасні виклики.
У жовтні у партнерстві з Офісом підтримки відновлення у Києві відбувся форум «Культурна децентралізація: виклики та перспективи реформи. Відновлення громад через культуру», де питання розвитку культурної інфраструктури та просування українських креативних продуктів вийшли на на передній план.
Форуму передувало всеукраїнське опитування серед 855 громад щодо потреб у новій формі культурних послуг.
Робота у напрямку забезпечення сталості та осучаснення культурних послуг у громадах триває.

Відновлення культурної спадщини та культурної інфраструктури
Експерти Офісу розробили та презентували гайд для реагування на пошкодження об’єктів культурної спадщини та інфраструктури. Фактично, документ сформував критерії, протоколи та порядок робіт з відновлення обʼєктів культури.
«Ужгородська декларація»
У партнерстві з ЮНЕСКО та у співпраці з Офісом підтримки відновлення МКСК провело в Ужгороді першу міжнародну Конференцію з питань культури України «Співпраця заради стійкості». Участь у Саміті міністрів культури взяли 28 делегацій країн-партнерів, Єврокомісії та ЮНЕСКО.
Тоді Міністерство заявило про плани створення Українського фонду культурної спадщини та Платформи культурного відновлення. За співпраці з експертами Офісу підтримки відновлення згодом ці ініціативи втілились в реальність. На URC 2025 у Римі було оголошено про запуск Фонду та Платформи. Ініціативи підтримали міжнародні партнери.
Конференція з питань культури України «Співпраця заради стійкості» — модель стратегічної підтримки культури на міжнародному рівні, що дозволяє інтегрувати культурний компонент у реформи та програми — через координацію між іноземними партнерами та Україною.
Формат Конференції в Ужгороді став практичним втіленням положень Плану внутрішньої стійкості України Президента Зеленського.

Цифрові ініціативи для відновлення сфери культури
За підтримки експертів Офісу створено цифрові інформаційно-аналітичні панелі, які відображають стан пошкодження культурної інфраструктури та спадщини у динаміці.
Разом з Міністерством експерти Офісу завершили роботу над цифровими інструментами, які суттєво спрощують процеси обліку та роблять культуру доступнішою. Серед них — елементи Реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції та Реєстру базової мережі закладів культури.
Стратегія розвитку культури в Україні на період до 2030 року
Офіс підтримки відновлення супроводжував МКСК у процесі організації широких консультацій зі стейкхолдерами під час розробки Стратегії, яка визначає ключові напрями розвитку культури в Україні на наступні пʼять років.

Альянс культурної стійкості
Офіс підтримки відновлення долучився до розробки концепції Альянсу культурної стійкості — міжнародної ініціативи, що інтегрує культурний вимір у довгострокові програми відновлення. Ініціативу презентували на полях цьогорічної Конференції з відновлення України в Римі.
Мета Альянсу — зробити культуру стратегічним ресурсом відновлення, стійкості та демократичного розвитку, мобілізувати підтримку, розвивати партнерства та інклюзивні моделі культурного врядування, а також посилювати роль культурних і креативних спільнот як провідників змін.
Основні напрями роботи охоплюють моніторинг і відновлення культурної спадщини, посилення інституційної спроможності, підтримку креативних індустрій, збереження нематеріальної спадщини, а також цифрову трансформацію управління культурними ресурсами.
Платформа культурного відновлення CuRe
Під час URC 2025 стартувала ще одна ініціатива, до запуску якої долучився Офіс, — Платформа CuRe: Culture for Recovery. Її мета полягає у обʼєднанні громад та міжнародних партнерів навколо відновлення, соціальної згуртованості та сталого розвитку через культуру. До Платформи вже приєдналися перші учасники — всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування та перші 16 територіальних громад.
Інформаційні кампанії
«Гуцульські музики», «Прометей» та «Зірковий шлях» прикрашали та наповнювали сенсами український Маріуполь до повномасштабного вторгнення.
У рамках спецпроєкту «Код пам’яті» 18 знищених російськими окупантами маріупольських вітражів вдалося відтворити на поштоматах мережі Епіцентр.
До Дня вишиванки 2025 УКРІНФОРМ за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та у співпраці з Офісом підтримки відновлення реалізував масштабну інформаційну кампанію про традиції вишивки на тимчасово окупованих територіях.

Інформаційний ресурс нематеріальної культурної спадщини та експедиції у прифронтові регіони
Окремий напрям роботи Офісу підтримки відновлення — збереження нематеріальної культурної спадщини, частина якої піддається впливу війни. Щоб проаналізувати актуальну ситуацію, експерти Офісу провели польові експедиції у Чернігівську та Сумську області, які славляться Чернігівським деревообробством (зокрема, Деревяним мереживом) та Кролевецьким переборним ткацтвом — елементами з Національного списку нематеріальної культурної спадщини.
Триває робота над створенням нового інформаційного ресурсу нематеріальної культурної спадщини.
Партнерство держави та бізнесу: меценатство як інструмент для розвитку культури
Український бізнес залюбки підтримує культурні проєкти. Проте важливо, щоб вони теж відповідали запитам бізнесу.
Офіс підтримки відновлення організував обговорення законодавчих основ становлення інституту меценатства у сфері культури за участі представників МКСК та української бізнес-спільноти.
Як відповідь на запит бізнесу, Офіс спільно з партнерами працює над розробкою освітньої програми для культурних менеджерів.
Безбарʼєрність памʼяток
Експерти Офісу ініціювали зміну підходів до забезпечення доступності памʼяток культури та вже дослідили досвід іноземних країн. Триває робота над рекомендаціями, які допоможуть зробити обʼєкти культурної спадщини більш доступними для людей з інвалідністю.
Ця та ще багато ініціатив будуть презентовані згодом.
Ромб з українських «вишитих оберегів», який ліг у основу фірмового стилю Офісу підтримки відновлення, символізує добробут та достаток та відображає сучасні потреби відновлення сектору культури. Адже культура — те, що формує нас як націю. А культурна спадщина — те, на основі чого майбутні покоління ідентифікуватимуть себе українцями.
Продовжуємо працювати для того, щоб забезпечити безперервність цих процесів.
Усі новини
36-річний чоловік продовжує грати в відеоігри попри критику

36-річний чоловік розповів, що друзі критикують його за щоденне кількагодинне захоплення відеоіграми. Водночас він не розуміє такої реакції, адже, за його словами, ті ж самі близькі проводять ще більше часу за переглядом серіалів.
Саме таку позицію він розповів одному другу, коли той вчергове заговорив за захоплення чоловіка відеоіграми, йдеться в дописі автора посту в Reddit.
Повідомлення 36-річного геймера став вірусним — набрав понад 18 тис. реакцій на платформі. Він розповідає, що досі полюбляє це заняття, та з віком розумів, що може грати близько чотирьох годин на день. Бо якщо довше проводить часу за приставкою, то потім “починають боліти очі й з’являється втома”.
“Але, звісно, знайомі та колеги часто критикують мене за це: “Ти вже занадто старий, щоб грати у відеоігри” чи типу “Як у тебе взагалі є час на відеоігри?”. Я просто знизую плечима й кажу, що так мені подобається проводити дозвілля”, — визнає автор посту.
Ігрова приставка PlayStation
Фото: З відкритих джерел
Одного разу його старший друг знову нагадав про його захоплення відеоіграми. Але той же близький товариш, за словами чоловіка, переглянув чотири сезони одного серіалу за два тижні.
“Це означає, що він фактично дивився його майже по чотири години щодня. Тож я ставлю йому запитання: “Яка різниця між тим, що я граю у відеоігри чотири години, і тим, що ти дивишся серіал чотири години поспіль?”. Він одразу розгубився й почав щось мимрити про те, що відеоігри — це для дітей і таке інше”, — переповідає автор посту.
Він зізнається, що не збирається кидати відеоігри попри критику. Водночас він зізнається, що його трохи дратує, що “відеоігри досі мають такий стереотип, особливо коли йдеться про знайомства”.
Реакція соцмереж
У коментарях до допису чоловіка, він знайшов підтримку серед користувачів, які теж полюбляють це заняття. Найбільше схвальних відгуків і підтримки отримали такі репліки:
- “Мені 48, і я досі граю. Недавно почала грати в Skyrim”;
- “Ми виросли з відеоіграми, і якщо це дозовано, то в чому проблема?”;
- “Я посміявся, як фанат фільмів критикує фаната приставки. Смішно вийшло”;
- “Мені от 43 недавно було, і я досі люблю грати. В міру, звісно, але це захоплення нікуди не ділося”;
- “Краще вже відеоігри, аніж незаконне заняття чи щось гірше”.
Раніше Фокус розповідав, що розробники Elder Scrolls Online заявили про скорочення з роботи. Хоча видавець представляє ці скорочення як стратегічні, розробники, що залишилися, намагаються зрозуміти, як цей скелетний персонал зможе продовжувати випускати популярні ігри.
Згодом стало відомо, як донька жінки заговорила мовою з відеогри. Спочатку жінка подумала, що це просто кумедна дитяча гра зі звуками, але все виявилося не так просто.
Усі новини
він ще може знадобитися там, де ви й не думали

Корпус від старого комп’ютера не обов’язково викидати або перепродавати. З нього можна просто зробити щось корисне для дому, а можна і зовсім подарувати нове життя з несподіваними аспектами.
Усе, що вам знадобиться, — творчий дохід і деякі практичні навички, пише slashgear.com. Для початку можна просто використовувати старі корпуси як запчастини. Гвинти і заглушки слотів PCI можна легко перенести з одного корпусу в інший, зазначають експерти видання. Деякі корпуси також можна повністю розібрати, що дає змогу використовувати незаймані деталі (наприклад, передню панель). Щоправда, є нюанс — такий трюк спрацює, тільки якщо старий і новий корпуси дійсно схожі та поєднуються один з одним.
Ящик для зберігання
Деякі комп’ютерні корпуси оснащені кількома додатковими функціями, які не мають безпосереднього стосунку до самого комп’ютера. Наприклад, у Fractal Design Pop Air є потайний відсік, що дає змогу зберігати всередині дрібні предмети.
Тож старий корпус можна перетворити на зручний ящик для зберігання цінних речей. Це навіть може вберегти вас від грабіжників — мовляв, їм не спаде на думку цікавитися якимось явно старим на вигляд пристроєм.
Міні-акваріум
Тут знадобиться певне вміння і трохи фантазії. Наприклад, акваріумом можуть стати корпуси NZXT H9 Flow. Тільки треба буде закрити безліч отворів для циркуляції повітря.
Насосів і нагрівачів, як у класичному акваріумі, у вас не буде, і в це доведеться вкластися додатково. Зате на виході вийде дійсно унікальний будинок для ваших рибок.
Арт-об’єкт
Сучасне мистецтво дає повну свободу і уяви, і реалізації. Фарбування, гравірування, стилізація під старовину — все це можна застосувати, зробивши зі старого корпусу повноцінну прикрасу на стіну.
Раніше Фокус писав, чому не треба викидати старий смартфон. Як виявилося, його легко можна перетворити на зовсім інший гаджет і ще й заощадити.
А ще старий телефон можна перетворити на камеру спостереження. Причому тут стане в пригоді будь-який смартфон — не має значення, iPhone це чи Android.
Також стало відомо, що не потрібно викидати старий ноутбук. Цей гаджет цілком можна полагодити самому, не звертаючись до ремонтної майстерні.
-
Відбудова1 тиждень ago
На Чернігівщині повністю відновили 82 заклади освіти
-
Відбудова1 тиждень ago
Катерина Осадча, засновниця благодійного фонду
-
Усі новини1 тиждень ago
новий просунутий ШІ зможе легко їх замінити
-
Війна1 тиждень ago
По всій Україні оголошували повітряну тривогу через зліт МіГ-31
-
Відбудова1 тиждень ago
Уряд спрямував Агентству відновлення 319,2 мільйона залишків із фонду ліквідації наслідків агресії РФ
-
Одеса1 тиждень ago
Як зміняться тарифи на водопостачання у серпні 2025 року для одеситів
-
Політика1 тиждень ago
Зеленський ввів у дію рішення РНБО про санкції проти 94 фізичних і 5 юридичних осіб
-
Усі новини1 тиждень ago
поліція безуспішно ловить варана у кількох штатах США