Connect with us

Інтерв'ю

Розвиток інфраструктури, підтримка ВПО та міжнародне співробітництво: плани та гроші Таїровської громади

Published

on

Цього року бюджети формувались спираючись на обороноздатність та нагальні потреби, а проєкти розвитку чекають кращих часів. Здебільшого, у всіх громад одні й ті самі питання: як зберегти функціонування критичної інфраструктури, підтримати жителів і мінімальний порядок. Таїровська селищна рада має досить багато ВПО — 30% від загальної кількості мешканців громади, тому їм потрібно на 30% більше зусиль докласти. Про бюджет та проблеми громади “Дайджест Одеси” спитав у секретаря ради Олександра Орлова.

– У кінці грудня прийняли бюджет на 2023 рік: який він порівняно з минулим роком і на які програми зосереджений? 

На 2022 рік загальний фонд бюджету становив 229 мільйонів гривень, а спеціальний фонд, тобто бюджет розвитку — 157. Цього року плануємо загальний фонд на 219 мільйонів, і бюджет розвитку на 201. Показники бюджету відрізняються в кращу сторону, тому що ми не можемо витрачати гроші на певні речі, кошти зупиняються на рахунках. Але наразі є падіння податків, ПДФО (податку на доходи фізичних осіб) через скорочення та ліквідацію підприємців. Загалом ми виконали бюджет на 95% і це високий показник. 

Зменшення підприємців — значна проблема для місцевих бюджетів і ми, як і всі, намагаємось з цим боротись.

– На які проєкти закладені ці кошти, враховуючи обмеження за постановою №590, яка лімітує використання бюджету в умовах воєнного стану? 

Ми планували бюджет в умовах цієї постанови.  Наступного року для нас пріоритетно розвивати критичну інфраструктуру. Майже 80 млн гривень покладено на віднову каналізаційного колектора, реконструкцію помпових станцій, будівництво нових мереж. Одне з перших питань – забезпечити якісне водопостачання та водовідведення, для цього потрібно зробити систему автономною. Ми одна з 4 громад області, яка перемогла грант за державною програмою від Європейського союзу. Отримаємо до 40 мільйонів гривень, щоб побудувати правильну систему водовідведення. Також помпові станції потребують більш енергоощадних технологій, щонайменше, генераторів. 

У громаді зареєстровано 6727 ВПО, понад тисяча з них — діти. Передбачаємо, що частини залишиться тут жити, тому потрібно розвивати і соціальну інфраструктуру: будувати садочок на 90 місць, їдальню, яка забезпечить два дитячих заклади, і, на жаль, велике укриття на 450 місць. 

Не забуваємо і про ЗСУ. Минулого року ми витратили близько 10 мільйонів гривень. Забезпечуємо конкретну військову частину, відповідаючи на їхні запити і продовжимо.

Загалом, це основні зусилля, які ми зосередили у плануванні бюджету на 2023 рік. 

– Які проблеми виникали минулого року щодо організації волонтерів, допомоги ВПО, розгортанню Пунктів незламності?

Найскладніше, це сприйняття ситуації громадянами. Вони знаходяться у воєнному стані, а не в мирних умовах, тому є значна потреба у психологічній підтримці. Наразі низка організацій-волонтерів забезпечують ВПО та мешканців і цим. 

Далі йдуть бюджетні питання, тому що в таких умовах громада залишається зі своїми проблемами віч-на-віч. Основні зусилля ми зосередили на співпрацюванні з міжнародними організаціями, беремо участь у грантових проєктах. Тим паче, маємо один успішний приклад. 

Сьогодні співпрацюємо з двома територіальними громадами Польщі та Німеччини, сформували запит на постачання мініелектростанцій до громади. 

Щодо Пунктів незламності, то не просто було знайти людей, які б там працювали. Наразі працює 12 пунктів, а за потреби готові розгорнути ще 20-22 додаткові пункти. 

– Які наразі є умови для навчання в громаді? 

Є проблеми стосовно організації освітнього процесу. Поки діти навчаються за дистанційною формою та у змішаному форматі. Облаштовуємо найпростіші укриття на 50 учнів, діти з першого по четвертий клас навчаються групами, не більше 50 людей одночасно. Також вчителі консультують і випускників. Розуміємо, що це не вихід з положення, але наразі це єдиний можливий варіант.

– Як організована гуманітарна допомога та підтримка ВПО, враховуючи їхню кількість у громаді? 

Гуманітарний центр створений на базі нашої селищної ради. Залучено багато волонтерських організацій, тому є виплати та видача наборів раз на два тижні.  Також беремо участь у проєкті Ради Європи і минулого року купили житло для сім’ї з Миколаєва. Такі ініціативи заплановані у програмі підтримки на 2023 рік. Крім волонтерів долучаються у місцеві жителі, наприклад, фермер привозив молочні товари та просто роздавав їх. 

На початку ми вирішили скоординуватись з волонтерами, аби кожен міг отримати поміч. Створили базу, аби розподіл був справедливий. Я впевнений, що ми на правильному шляху.

Нагадаємо про воєнну економічну ситуацію Одеської області. Інтерв’ю заступника Начальника Одеської ОВА Дмитра Радулова

Війна

Буданов розповів про роль острова Зміїний у війні

Published

on

Без відновлення контролю за островом Зміїний було неможливе будь-яке судноплавство з портів України. Без цього росіяни просто економічно би нас знищили, – розповів у фільмі «Воєнна розвідка України: на морі, у небі, на землі» начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.

“Ключовим для звільнення острова стало затоплення 13 квітня 2022 року флагмана Чорноморського флоту ВМС РФ крейсера «Москва» ударом двох протикорабельних ракет нового українського мобільного берегового комплексу РК-360МЦ Нептун: «Затоплення ракетного крейсера «Москва», знищення декількох десантних кораблів, катерів противника, загалом порушення логістики острова Зміїний — все це у подальшому вплинуло на вивільнення цього острова від загарбників. Це стосується морського компонента. Що стосується повітряного компонента — це славнозвісні наші Байрактари морської авіації, які працювали з перших днів війни, починаючи з Херсонської області і вперше їх Україна застосовувала по бойовому по морським цілям» — говорить у фільмі командувач Військово-морських сил ЗСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа”, – йдеться у повідомленні Міноборони. 

Про відчайдушний спротив, який чинили російські окупанти на острові українським бійцям, у фільмі розповів командир однієї зі штурмових груп спецпризначення ГУР МО України із позивним «Скін»: «Споруд було багато. Їм було де ховатися, вони дуже швидко рухалися, вони не сиділи на одному місці, вони постійно міняли позиції, вони готувалися до оборони. Це був їхній острів, на якому вони були не один раз. Я вам скажу, це достатньо епічна битва була…Островом оволодіти можна, якщо у вас є перевага у вогневій силі, що потім і показало. Так? Його просто стерли з лиця землі, вони ж потім нагнали туди купу людей, вертушок, всього решта – їх там просто помножили на нуль і все. І вони зробили жест доброї волі, скажімо так».

Також у фільмі документальної трилогії «Воєнна розвідка України: на морі, у небі, на землі» вперше продемонстрували ексклюзивні кадри польоту, десантування з вертольотів і бойових дій на острові, які провели 8 травня групи спецпризначення ГУР МОУ і «Альфа» СБУ.

Continue Reading

Війна

Майже рік на посаді Начальника Одеської ОВА: головне з інтерв’ю Максима Марченка

Published

on

3 1 березня 2022 року полковник Максим Марченко очолює Одеську обласну військову адміністрацію. Наскільки важливим стало укладання «Зернової ініціативи» для регіону, які завдання виконують і планують Начальник ОВА розповів у інтерв’ю «Вечерняя Одесса».

Укладання «зернової угоди» стало вкрай значущим для Одеської області. Полковник вважає, що блокування інспекції суден росіянами — цілеспрямована дестабілізація задля обмеження доступу українського продовольства на світові ринки.

«Для всіх скажу, що це заслуга Президента України та команди, яка над цим дуже ретельно працювала. Сьогодні зберігається тенденція щомісячного зниження обсягів експорту агропродукції через порти «Одеса», «Південний», «Чорноморськ». Головна причина цього — навмисні дії представників рф у складі інспекційних груп при «Спільному координаційному центрі», які всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокують інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до ініціативи», — зазначив Марченко. 

І після перемоги перше, що розвиватиме Одеська область — роботу портів. За словами Начальника ОВА, займатимуться розширенням потужностей  Дунайського морського кластера, збільшенням обсягів вантажообігу через Дунай, створенням мультимодального хабу на базі порту Рені або Ізмаїл. Другим важливим аспектом є агропромисловість, тому потрібно залучати міжнародних інвесторів, щоб створювати підприємства з перероблення аграрної продукції. 

Зазначимо, що «Зернова ініціатива» становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Про це розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов: «Робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси».

Максим Марченко і відзначив, що проведення EXPO-2030 має всі шанси відбутись саме в Одесі. Про переваги цієї виставки в інтерв’ю «Дайджесту Одеси» розповів заступник начальника Одеської ОВА Роман Григоришин: «Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні».

Регіон відгукується на допомогу і іншим областям. Наприклад, до Миколаївської області відправили продовольчі набори в рамках проєкту «Сусіди», також обласному центру допомагали з постачанням води завдяки бурильним бригадам. Постійно підтримують і Херсон, Харків та інші місця, де тривають активні бойові дії. 

На Одещині перебуває близько 180 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Як зазначає полковник: «Районні адміністрації разом з громадами забезпечили місця для компактного проживання людей, і ми надалі продовжуємо готувати такі місця. Разом із тим щоденно удосконалюємо роботу наших гуманітарних штабів і логістичних хабів».

Нагадаємо, що збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Розповіли про 5 програм для підприємців в Одеській області.

Фото: Одеська ОВА

Continue Reading

Бізнес

В Одесі є 80 будмайданчиків: як зводити хмарочоси та купувати житло під час війни

Published

on

Великий бізнес потребує великої відповідальності. Ринок нерухомості раніше був привабливим для інвестицій, що з боку іноземців, так і українців. Зараз ситуація складна, ті, хто думав вкластись — переймаються, ті хто вклався — нервують. Ніхто не може дати стовідсоткових прогнозів на майбутнє, але ринок все ж стабільно повільний. 

Старі проєкти та нові умови 

Більшість одеських забудовників відновили свою роботу зі зниженими темпами. Як зазначив Олександр Авдєєв, начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, під час брифінгу в Ukraine Media Center Odesa, на сьогодні в Одесі є 80 будівельних майданчиків. Неможливо точно засвідчити, що якісь з них не працюють. Робота може не йти щоденно через затримання матеріалів, утворення нових логістичних ланцюжків, критичний стан електроенергії. 

Щоб уникнути недобудов, потрібно зосередитись на вже розпочатих проєктах. Реєстрація нових проєктів у 2022 році зменшилась у 10 разів, враховуючи, що протягом січня та лютого минулого року будівельники мали довоєнні амбіційні плани. «Раніше Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради реєструвало протягом року від двох до трьох тисяч дозвільних документів. За 2022 рік зареєстрували всього 300», — додав Авдєєв.

Усі нові проєкти мають враховувати нові державні будівельні норми, які почали діяти з 1 вересня 2022 року — це 11 нових норм та зміни у 14 старих. Насамперед наші ДБН не оновлювались з часів царя Панька і не були затвердженні якимось органом, а відтепер вони стають обов’язковими та законними. Здебільшого увага зосереджена на додаткових умовах для безпеки цивільного населення, створенні бомбосховищ/укриттів.

Але змінились і запити інвесторів. По-перше, з’явилась нова категорія зацікавлених — ВПО. По-друге, нерухомість наразі не є найвигіднішим варіантом для інвестицій коштів. Люди тепер купують квартири для себе і хочуть, якнайменше, мінімальний ремонт.

Дивитись чи купувати? 

Руйнування житлового фонду під час війни створює потребу. Наразі це вже сотні тисяч неплатоспроможних людей. Провокуються нові умови для продажу й втручатись доводиться державі та органам місцевого самоврядування. Є думки, що саме державні програми, наприклад, видача майнових сертифікатів, які можна конвертувати у реальні гроші — покращать ситуацію. Також це можуть бути нові умови іпотек, кредитів на житло.

Серед урядових програм, з кінця жовтня минулого року запрацювала «єОселя», що передбачає надання пільгових іпотечних кредитів під 3% та 7% річних для придбання квартири.

За умовами кредитування пільгова ставка складатиме 3% на термін максимум 20 років, з 20% мінімальним початковим внеском.  Наразі кредитують банки-учасники програми: Ощадбанк, ПриватБанк, Глобус Банк, Укргазбанк, Sky Bank. Максимальні суми кредитів відрізняються у кожній установі. Більша кількість заявок оформлена військовослужбовцями, але програма доступна і для інших категорій: медиків, педагогів, науковців.

Ганна Шевченко, заступник начальника філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» з роздрібного бізнесу під час брифінгу розповіла: «За цією програмою в країні надано більше ніж 700 кредитів на загальну суму більше мільярда гривень. В Одесі видано 19 кредитів на суму 27 мільйонів гривень». Це невеликі цифри, найбільша активність за програмою — у столиці та Київській області, Львові, Івано-Франківську, Луцьку.

Загалом, кредитування та отримання грантів, додаткового фінансування наразі здебільшого єдиний варіант встояти у складній економічній ситуації. Нагадаємо, про 5 програм, які будуть корисними для бізнесу

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.